ГНС

Про окремі питання капітального ремонту та реконструкції

Відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єкта, затвердженого наказом Мінрегіону від 16.05.2011 N 45 та зареєстрованого в Мін'юсті 01.06.2011 за N 651/19389, назва об'єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Визначення виду будівництва (капітальний ремонт або реконструкція) відноситься до повноважень замовника будівництва та проектувальника.

У разі, якщо проектна документація розробляється для об'єктів капітального ремонту, вартість будівельних робіт повинна визначатися за ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи ДБН Д.2.4-2000. За відсутності у зазначених збірниках відповідних норм на окремі види ремонтних робіт, їх вартість може визначатися за ресурсними елементними кошторисними нормами на нове будівництво, у тому числі ДБН Д.2.2-46-99 "Роботи при реконструкції будівель та споруд", якщо характер, склад робіт та перелік операцій, які необхідно виконати при ремонті, співпадають з тими, що передбачені державними нормами на будівельні роботи. Показники кошторисного прибутку та адміністративних витрат при обчисленні вартості капітального ремонту на стадії складання інвесторської кошторисної документації об'єктів житла, соціальної сфери та комунального призначення приймаються за п. 15 та п. 4 додатків 12 та 13 ДБН Д.1.1-1-2000 відповідно.

Для об'єктів реконструкції вартість будівельних робіт має визначатися за ресурсними елементними кошторисними нормами на будівельні роботи, зокрема ДБН Д.2.2-46-99 "Роботи при реконструкції будівель та споруд" з урахуванням п. 1.1.25 цих ДБН. У разі відсутності у цих збірниках відповідних норм на окремі види робіт, їх вартість може обчислюватися за ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи ДБН Д.2.4-2000, якщо характер, склад робіт та перелік операцій, які необхідно виконати при реконструкції, співпадають з тими, що передбачені державними нормами на ремонтно-будівельні роботи. Кошторисний прибуток та адміністративні витрати по об'єктах реконструкції на стадії складання інвесторської кошторисної документації обчислюється з використанням відповідних показників додатків 12 та 13 ДБН Д.1.1-1-2000 як для нового будівництва.
Фінансування об'єктів капітального ремонту та реконструкції здійснюється за різними кодами економічної класифікації видатків (3130 та 3140 відповідно), тому кошти, виділені на реконструкцію, не можуть використовуватися при здійсненні капітального ремонту.
 

З 1 січня 2013 року набрала чинності стаття 265 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"
 
Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу з 1 січня 2013 року набрала чинності стаття 265 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", відповідно до якої введено в дію новий місцевий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками вищевказаного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Згідно зі статтею 23 Кодексу базою оподаткування є вартісні, фізичні або інші характеристики об'єкта оподаткування.

Зокрема, для податку на нерухоме майно об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, а базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.

Згідно з пп. 265.1.2 ст. 265 Кодексу визначено, що:

якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

У разі наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів.

Відповідно до пункту 265.4 статті 265 Кодексу передбачаються пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи: для квартири - на 120 м2 і для житлового будинку - на 250 м2. Таке зменшення надасться один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа - платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.

Відповідно до підпункту 265.7.1 статті 265 Кодексу визначено, що обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 265.7.2 статті 265 Кодексу визначено, що повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами державної податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу.

Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів від дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.5 статті 57 Кодексу фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків та поштові відділення.

У разі коли зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлена наказом ДПА України від 20.12.2010 р. N 964 "Про затвердження форми квитанції про прийняття податків і зборів".

Відповідно до підпункту 265.7.3 статті 265 Кодексу платники податку на підставі документів, що підтверджують їх право власності на об'єкт оподаткування та місце проживання (реєстрації), мають право звернутися до органів державної податкової служби для звірки даних щодо житлової площі житлової нерухомості, пільги зі сплати податку, ставки податку та нарахованої суми податку.
Враховуючи вищевикладене, Кодексом визначено, що у разі наявності у платника податку кількох об'єктів оподаткування, база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів.