ГНС

Які новації в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій введені з 2013 року?

З 2013 року органи державної податкової служби переходять на приймання в електронному вигляді інформації з реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків будуть формуватись на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті приєднаного до нього модему, і один раз в день цей звіт автоматично буде передаватись на сервер обробки інформації органу державної податкової служби.

Як технічно буде відбуватись запровадження електронної контрольної стрічки?

Iнформація про використання РРО буде передаватись до органів державної податкової служби не електронної поштою, як інша звітність платників податків, а на базі технології, розробленої Національним банком України.

Якщо у РРО відсутня функція створення електронної звітності, як забезпечити її передачу  до  податкової служби?

Якщо реєстратор розрахункових операцій не дозволяє формувати звітність в електронному вигляді необхідно, або придбати  новий касовий аппарат нового покоління, що відповідає необхідним вимогам, або модернізувати вже наявний апарат спеціальним модемом, який дозволить формувати і передавати цю інформацію.

З питань підключення зовнішніх модемів та доопрацювання внутрішнього програмного забезпечення РРО, які на сьогодні використовуються суб’єктами підприємства необхідно звернутись до виробників зазначених РРО або центрів сервісного обслуговування.

Чи передбачена відповідальність за неподання звітності в електронному вигляді?

Так, передбачена, але тільки з 1 липня 2013 року. За неподання звітності в електронному вигляді передбачена штрафна санкція у розмірі 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен не поданий звіт, тобто 170 грн за кожен факт неподання звітності.

Крім того, з 1 липня 2013 року зазначене порушення особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Яким чином визначається  термін служби РРО?

Відповідно «Порядку технічного обслуговування і ремонту реєстраторів розрахункових операцій» термін  служби - це термін, упродовж якого виробник  гарантує працездатність РРО, у тому числі виробів комплектувань і його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів. Термін служби РРО встановлюється  виробником.

Якщо виробником не встановлений термін служби, цей строк визначається як 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев'яти років від дати випуску.

Чи має право приватний підприємець не застосовувати реєстратори розрахункових операцій ?

Відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

При цьому, особа, яка має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи.

Чи повинні будуть продавці на ринках встановлювати РРО, що створюють контрольну стрічку?

Вимоги щодо подання звітності про застосування РРО, що створюють контрольну стрічку в електронному вигляді, стосуються лише тих  суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахунків. Сфери застосування РРО не змінюються, та перелік товарів, продаж яких здійснюється тільки через такі РРО не розширено.

Чи застосовується РРО при наданні послуг підприємством?

Як визначено Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

При розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства, суб`єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

Якщо підприємство не встановило ліміт каси чи передбачена відповідальність в цьому випадку?

Відповідно до «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством до обслуговуючого відділення банку, вважається понадлімітною.

У разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах, до підприємства застосовується фінансова санкція у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Чи необхідно приватному підприємцю на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням фіскальних касових чеків, або у випадках, передбачених цим Законом,  застосувати  розрахункові книжки.

Отже, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів  (наданні послуг) повинні застосовувати РРО.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1336, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Які обмеження передбачені для розрахунків готівковими коштами?

Відповідно «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена в розмірі 10 тис.  грн.

Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад 10 тисяч грн., кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Якщо в результаті такого порівняння встановлений ліміт каси буде перевищено, то до підприємства - платника готівки застосовуються  штрафні санкції.

Поширення встановлених обмежень на осіб, які приймають готівку, зазначеним вище Положенням  не передбачено.

Тобто, обмеження у сумі 10 тисяч гривень для підприємств, які приймають готівку в касу, чинним законодавством не передбачено.

Які штрафні санкції  застосовуютьсяу разі нецільового використання коштів?

Згідно із «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», готівкова виручка підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

Указом Президента України  ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, передбачена відповідальність за використання суб’єктами господарювання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначення у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.

Нецільовим використанням готівкових коштів є їх витрачання на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності.

Чи передбачена відповідальність за неоприбуткування у касі підприємства готівки?

Відповідно до Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до підприємств, застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Якщо перевищено термін використання виданої під звіт готівки? Яка передбачена фінансова санкція?

Відповідно до  Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів до юридичних осіб усіх форм власності, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовується фінансова санкція у розмірі 25% виданих під звіт сум.

Яким чином підприємство здійснює розрахунок ліміту каси?

Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.

Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?

Відповідно до  «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями.

Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов’язковий.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності

для юридичних осіб

Коли підприємство може перейти на спрощену систему оподаткування?

Відповідно до пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (далі ПКУ), для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Новостворені підприємства, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої та шостої груп, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Платник податку на прибуток  може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам. Свідоцтво платника єдиного податку видається  безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Які групи визначені для платників єдиного податку-юридичних осіб?

Юридична особа  може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо вона  відповідає встановленим вимогам.

Юридичні особи поділяються на такі групи платників єдиного податку:

- четверта група  - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

- шоста група - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Звертаємо увагу, що з 04.01.2013 року (вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.12 №5503-УІ)  кількість працівників уже не обмежується.

Які встановлені ставки єдиного податку?

Згідно пункту 293.3 статті 293 ПКУ для четвертої групи платників єдиного податку відсоткова ставка податку:

-3% доходу - у разі сплати податку на додану вартість;

-5 % доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для шостої груп платників єдиного податку ставка  податку:

-5% доходу - у разі сплати податку на додану вартість;

-7 %доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Який звітний податковий період встановлений для платників єдиного податку?

Відповідно до статті 294 ПКУ, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої та шостої груп є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Для підприємств, які перейшли на сплату єдиного податку із податку на прибуток, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому таким особам виписано свідоцтво платника єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Для (новостворених підприємств, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку,  перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

У разі державної реєстрації припинення підприємств-платників єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

В який термін сплачується  єдиний податок?

Відповідно до пунктів 295.3 статті 295 ПКУ, платники єдиного податку четвертої та шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Які суми включаються до складу доходу платника єдиного податку?

Згідно зі статтею 292 ПКУ, доходом для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При продажу основних засобів дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

До суми доходу платника єдиного податку включається:

- вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг);

- сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;

- вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Чи передбачені обмеження в порядку розрахунку за поставлені товари (роботи, послуги)?

Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (291.6 статті 291 ПКУ).

Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, операції переведення боргу, переуступки права вимоги боргу, вексельні операції, тобто погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.

Яким чином оподатковуються посередницькі договори?

У разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) (пункт 292.4 статті 292 ПКУ).

Статтею 1000 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ)  визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (стаття 929 ЦКУ).

Статтею 295 Господарського Кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійснені ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленим у договорі комісії (п.1 статті 1013 ПКУ).

Тобто, особливістю договорів комісії, доручення, транспортного експедирування, агентських договорів є те, що за ними право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера (повіреного). За посередницькі послуги комісіонер (повірений) отримує винагороду від комітента (довірителя), яка і є його доходом.

Таким чином з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обчислення суми єдиного податку, доходом юридичної особи - платника єдиного податку, який здійснює діяльність за посередницькими договорами, є сума отриманої винагороди.

У разі відвантаження продукції нерезиденту як відобразити дохід за такою операцією?

Відповідно до пункту 292.5. статті 292 ПКУ, дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.

За якою датою необхідно відображати дохід?

Як визначено пунктом 292.6.статті 296 ПКУ,  датою отримання доходу платника єдиного податку є:

- дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі,

- дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг),

- дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

- дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати податку на прибуток.

Які суми не включаються до складу доходу платника єдиного податку?

Пунктом  292.11 статті 292 ПКУ передбачено, що  до складу доходу не включаються:

- суми податку на додану вартість;

-суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

-суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

-суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

-суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати податку на прибуток, вартість яких була включена до доходу;

-суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати податку на прибуток;

-суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

-суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених цим Кодексом, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім того, при визначенні обсягу доходу, що дає право підприємству зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди (п. 292.15 статті 292).

Які наслідки виникають у  разі порушення умов застосування спрощеної системи?

Як визначено пунктом 293.5 статті 293 ПКУ, для підприємств-платників єдиного податку четвертої та шостої груп ставки єдиного податку встановлюються у подвійному розмірі:

- до суми перевищення граничного обсягу доходу;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж готівковий чи безготівковий;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Які наслідки виникають якщо платник єдиного податку перевищить встановлені розмірі доходу?

Платники четвертої групи, які перевищили граничний розмір доходу (5 млн. грн.) в наступному податковому (звітному) кварталі мають право за поданою ними заявою перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників податку шостої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Платники шостої групи,які перевищили граничний розмір доходу (20 млн. грн.) зобов’язані  перейти на сплату податку на прибуток.

Чи передбачено ведення Книги доходів та витрат платком єдиного податку –юридичною особою?

Відповідно до підпункту 296.1.3 статті 296 ПКУ, платники єдиного податку четвертої та шостої груп використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат.

Тобто при визначенні обсягу доходу платником єдиного податку-юридичною особою ведення книги обліку доходів та витрат не передбачено, а показники визначаються на підставі ведення бухгалтерського обліку.

В які терміни подається податкова декларація?

Як визначено пунктом 296.3 та підпунктом 296.5.4  статті 296  ПКУ платники єдиного податку четвертої шостої груп подають до органу державної податкової служби  за місцем податкової адреси податкову декларацію  у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду

У податковій декларації окремо відображають:

-обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку;

-обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу.

У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж готівковий та/або безготівковий, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування,  платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Які податки не сплачує юридична особа, що застосовує спрощену систему оподаткування?

Згідно з пунктом 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку 3% або 7%

-земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

- збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

-збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

В яких випадках підприємство зобов’язане перейти на сплату податку на прибуток?

Як визначено підпунктом 298.2.3 статті 298 ПКУ  платники єдиного податку четвертої та шостої груп зобов'язані перейти на сплату податку на прибуток, у таких випадках та в строки:

-у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого  платникам єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

 -у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

-у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж готівкові та/або безготівкові, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

-у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;